Новини30 трав. 2019 Випускні 28 - 30 травня проходили випускні у садочку. В добрий путь, наші любі дітки. 24 трав. 2019 В дошкільному закладі пройшла зустріч з представниками юстиції  25 квіт. 2019 Онлайн-конкурс ДНЗ 72 долучився до онлайн-конкурсу 《Щоб життя нам краще мати з малку треба працювати》 Всі новини |
Консультпункт ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ Ось і Вашій дитині прийшов час відвідувати дитсадок. Звісна річ: батьки хвилюються. Чи не хворітиме дитина, як переживатиме розлуку з мамою, чи сподобається дитсадкова їжа, чи порозуміється дитина з дорослими? Ці тривоги і хвилювання закономірні, бо прихід до дитсадка – складний період в житті маленької дитини, адже малюки тяжко переносять навіть короткочасну розлуку з рідними, домівкою, звичним для них оточенням. В дитсадку все здається незвичним: приміщення, незнайомі діти, чужі дорослі, режим дня, правила поведінки і навіть їжа. На ці зміни малюки відповідають, за висловом І.П. Павлова, реакцією обережності або протесту, стають в`ялими, плаксивими, часто капризують. Період адаптації у кожної дитини свій. У одних малюків легкий і безболісний. Це, як правило, комунікативні, емоційні, врівноважені діти. Інші адаптуються повільніше. Це діти з несталою поведінкою, залежні від дорослих. Треті – важко адаптовані діти. Вони не самостійні, швидко втомлюються. Частіше це діти з авторитарних сімей, яким притаманні страхи, недовіра до інших дітей і дорослих. Адаптація може тривати від 2-3-х днів до 2-3-х тижнів і навіть півроку. Тому завдання дорослих – допомогти дитині, по можливості, безболісно війти в життя дитячого колективу. Шановні батьки! Усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації в групі. Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дошкільному навчальному багато іграшок, діток, їм там добре, цікаво, весело. Підпорядкуйте домашній режим до режиму дошкільного закладу, особливо час вкладання спати і періоди харчування. Навчіть дитину елементарним навичкам самообслуговування. Подбайте про психічне і фізичне здоров`я дитини. Повідомте вихователя про звички і уподобання вашого малюка, про особливості здоров`я і поведінки. Потурбуйтесь про нервову систему. В перші дні перебування не залишайте малюка на цілий день в дитсадку. Тримайте тісний зв`язок з персоналом групи, і будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти Вашу дитину, по материнські потурбуються про неї. Відносьтесь до дитини і персоналу дитсадка так, як ви хочете, щоб відносились до Вас. «Формування духовно-моральних якостей у дошкільників» Педагог В даний час сучасне суспільство гостро переживає криза духовно-моральних ідеалів. І найбільша небезпека, яка чатує на наше суспільство сьогодні - в руйнуванні особистості. Нині матеріальні цінності домінують над духовними, тому у дітей спотворені уявлення про доброту, милосердя, великодушність, справедливість, громадянськість і патріотизм. Високий рівень дитячої злочинності викликаний загальним зростанням агресивності і жорстокості в суспільстві. Дітей відрізняє емоційна, вольова та духовна незрілість. Духовно-моральне виховання в дошкільному дитинстві формує ядро особистості, благотворно впливаючи на всі сторони і форми взаємовідносин людини зі світом: на його етичний та естетичний розвиток, світогляд і формування громадянської позиції, патріотичну і сімейне орієнтацію, інтелектуальний потенціал, емоційний стан і загальний фізичний і психічний розвиток. У сучасній системі дошкільної освіти питань духовно-морального виховання приділяється серйозна увага. Здійснення роботи по даному напрямку обумовлено існуючою соціальною ситуацією і підтверджується нормативно-правовими документами. В науці немає єдиного розуміння суті, змісту і завдань виховання духовності. Існує різноманіття підходів, можна виділити в них спільне. Духовність - це потреба і здатність людини прагнути до вершин буття, слухати свій внутрішній голос і безкорисливо, за покликом серця , проявляти дійсну любов до оточуючих людей і природи. У зв'язку з цим духовно-моральне виховання - це цілеспрямований педагогічний процес взаємодії дитини з елементами духовної культури, спрямований на становлення внутрішньої системи духовних цінностей (абсолютних, загальнолюдських). Ґрунтуючись на цьому, були розроблені мета і задачі роботи по духовно-моральному вихованню дітей. Мета: Створювати умови для духовно-морального розвитку дитини в тісній взаємодії ДНЗ з сім'єю . Завдання: 1.Підвищити професійну компетентність педагогів з духовно-морального виховання дошкільнят. 2. Виховувати у дітей почуття любові і прихильності до сім'ї, малій Батьківщини, рідній країны. 3. Розширювати уявлення про культуру, православні свята та народні традиції свого народу. 4. Сприяти формуванню духовно - моральних якостей у процесі встановлення позитивних міжособистісних відносин. Виховувати у дітей чуйність, товариськість, дружелюбність. 5. Залучити батьків в освітню діяльність по духовно-моральному вихованню дітей. Дуже важливо, щоб моральне становлення дитини передбачало не тільки засвоєння знань та уявлень про норми і правила поведінки, вироблення звички дотримувати ці правила і виховання моральних почуттів, але і відбувалося освоєння, накопичення і збагачення морального досвіду у всіх аспектах його прояву. Безпосередньо організованої освітньої діяльності педагогів з дітьми використовуються такі засоби; Для створення у дітей практичного суспільної поведінки: Для формування у дошкільнят духовно-моральних уявлень, суджень, оцінок: Вправи Приклад дорослих Показ дії Організація діяльності Праця Гра Організація проблемних ситуацій, що сприяють утворенню позитивного досвіду поведінки тощо Переконання Оцінка дорослих, їх похвала Розповіді дорослого Бесіди Розглядання картин Читання літератури Обговорення поведінки героїв книг Перегляд діафільмів, відеофільмів, телепередач тощо Виховно-освітній процес у розвитку духовно-моральних якостей особистості старших дошкільників в ДНЗ будується, враховуючи · комплексно-тематичний принцип з урахуванням інтеграції освітніх галузей; · облік індивідуальних і вікових особливостей дітей; · єдність виховних, розвиваючих і навчальних цілей і завдань; · неприпустимість перевантаження дітей; · використання необхідного і достатнього матеріалу, максимально наближеного до «розумного» мінімуму; · введення культурних і регіональних компонентів; · двотижневий (і більше) період, присвячений одній темі. · розвиваюче середовище (тема повинна бути відображена в підборі матеріалів, які знаходяться в групі в куточках розвитку). Весь освітній процес будується навколо однієї центральної теми. Це дає великі можливості для розвитку дітей. Два рази в місяць центральною темою цього періоду планується підсумкова організована освітня діяльність дітей по духовно-моральному вихованню. У підсумковій організованої освітньої діяльності упор робиться на розвиток у дітей пізнавальної та мовленнєвої активності, формування у дітей моральних почуттів, моральності, моральної позиції, на узагальнення, закріплення знань, умінь і навичок за запланованою темою цього періоду. У всіх видах діяльності вирішуються завдання духовно-морального виховання дітей центральною темою цього періоду, включаючи етнокультурне розвиток дітей. Навколо однієї центральної теми щодня протягом дня в освітній діяльності, здійснюваної в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей планується робота по духовно-моральному вихованню, в якій особлива увага звертається: 1) на формування моральних почуттів (совісті, боргу, віри, відповідальності, громадянськості, патріотизму), морального вигляду (терпіння, милосердя, лагідність, незлобивости), моральної позиції (здатності до розрізнення добра і зла, прояву самовідданої любові, готовності до подолання життєвих випробувань); 2) на дотримання історичної спадкоємності поколінь, щоб діти не позбавлялися можливості брати приклад з людей, які жили в минулому, знали, як люди вирішували свої проблеми, що стало з тими, хто пішов проти вищих цінностей, і з тими, хто зміг змінити своє життя, подаючи нам яскравий приклад. Завершують вивчення кожної теми, вечори розваг, народні свята. Свято дасть позитивні результати і підведе підсумок всієї попередньої роботи і дітей і дорослих тільки в тому випадку, коли діти в різних видах діяльності самі підготують свято разом з педагогами та батьками. Участь батьків в освітній діяльності Вжиті на сьогоднішній день спроби виховання духовно-моральної особистості дитини показують, що найбільш слабким місцем у цій діяльності є сім'я. Багатьом батькам просто невідомо, що саме в дошкільному віці відбувається засвоєння соціальних норм, моральних вимог і зразків поведінки на основі наслідування. Тому необхідно допомогти батькам усвідомити, що в першу чергу в сім'ї повинні зберігатися і передаватися моральні і духовні звичаї. Сім'я є традиційно головним інститутом виховання. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сім'ї, він зберігає протягом усього подальшого життя. Важливість сім'ї як інституту виховання обумовлена тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя, і по тривалості свого впливу на особистість жоден з інститутів виховання не може зрівнятися з сім'єю. У ній закладаються основи особистості дитини, і до вступу до школи він вже більш ніж наполовину сформований як особистість. Позитивне вплив на особистість дитини полягає в тому, що ніхто, крім самих близьких для нього в сім'ї людей - матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестри, не відноситься до дитини краще, не любить його так і не піклується стільки про нього. Діяльність сім'ї з розвитку, перетворення і формування духовно-моральної сфери є провідною протягом усього періоду дошкільного віку. Робота в тісному співробітництві з батьками в ході виховно-освітнього процесу дозволили нам розширити духовно - моральні уявлення дітей про власної душевної близькості, причетності свого «Я» з іншими людьми, що живуть, працюють, поруч. Ми отримали можливість «занурення» дітей в інформативну, нову для них предметне середовище, можливість співпереживання загальних вражень з батьками, іншими дітьми і дорослими, можливість продуктивного відображення отриманих вражень, переживань в дитячій і спільної з батьками, вихователями творчої діяльності (образотворчої, інтелектуальної, мовний - накопичений досить багатий словниковий запас, розвивається зв'язна мова, ручна умілість, мислення тощо). Таким чином, зіставивши педагогічні спостереження від спілкування з дітьми, батьками за останні два роки, ми переконалися в тому, що в результаті поліпшення партнерських стосунків з батьками спостерігається зростання духовно-морального виховання дітей
ПАМ’ЯТКА. "Безпека дитини вдома". Шановні батьки! Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед вами. Щоб зберегти життя та здоров’ я дітей, пам’ятайте та виконуйте наступні поради: 1 Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час! 2 Якщо виникла така потреба, не дозволяйте дитині відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму. Навчіть користуватись дверним вічком, нікому, крім батьків не відчиняти. 3.Навчіть користуватись телефоном для виклику служб : 101, 102, 103, 104. Коли біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати швидку допомогу, чітко назвавши свої координати. 4.Забороняйте користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також входити у ліфт з незнайомими людьми. 5.Вчіть дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах. 6,Не дозволяйте дражнити тварин. Попереджайте зародження в дитині жорсткого відношення до «друзів наших менших». 7. Забороняйте дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети. Вони можуть бути небезпечними. 8.Треба опрацювати з дітьми уміння уникати проблемних місць, розповідати дітям, наскільки небезпечно «гратися» з вибухонебезпечними предметами (балончиками, петардами, патронами). 9 Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно вмикати телевізор, магнітофон, комп’ютер. 10. Зберігайте небезпечні предмети ( ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях. 11. У дітей необхідно формувати основи самозахисту. Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо…(незнайомий запропонує цукерку, загубив ключа від квартири, загубився один у місті тощо). 12.Навчайте дітей безпеці життєдіяльності в повсякденні, в процесі організації екскурсій, бесід, спостережень, в створенні ігрових ситуацій та під час розваг. Своїм прикладом навчайте дітей виконанню цих вимог. Приклад старших є для дітей кращим методом виховання! Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди! |
